-
1 go out
phr v1) виходити ( з приміщення); (to) відправитися ( у далеку подорож)2) бувати в товаристві; ( with) проводити час, зустрічатися3) видаватися ( про книгу)4) погаснути, згаснути5) кінчатися, спливати (про місяць, рік)6) вийти з моди (тж. go out of date)7) вийти у відставку ( про уряд)8) (за) страйкувати (тж. go out on strike)9) найнятися на роботу ( про жінку)11) icт. битися на дуелі12) icт. вступити в бій13) відчувати ніжні почуття, симпатію14) (of) виходити з ладу, робитися непридатним, псуватися15) починатися ( про відлив) -
2 go out
phr v1) виходити ( з приміщення); (to) відправитися ( у далеку подорож)2) бувати в товаристві; ( with) проводити час, зустрічатися3) видаватися ( про книгу)4) погаснути, згаснути5) кінчатися, спливати (про місяць, рік)6) вийти з моди (тж. go out of date)7) вийти у відставку ( про уряд)8) (за) страйкувати (тж. go out on strike)9) найнятися на роботу ( про жінку)11) icт. битися на дуелі12) icт. вступити в бій13) відчувати ніжні почуття, симпатію14) (of) виходити з ладу, робитися непридатним, псуватися15) починатися ( про відлив) -
3 low
1. n1) низький (найнижчий) рівень2) звич. pl низина, оболонь; низько розташована ділянка (землі)3) зона низького атмосферного тиску4) спорт. найнижчий рахунок6) мукання, ревіння2. adj1) низький; невисокий; невеликийlow dress — сукня з низьким (великим) декольте
2) нижчий від звичайного рівня, нижчий від нормиto get low — знижуватися, падати
low visibility — погана (слабка) видимість
3) тихий, неголосний4) низького походження, низького соціального стану5) невисокорозвинутий; що стоїть на низькому рівні цивілізації6) вульгарний, грубий; невихований; підлий, непристойнийlow manners — погані (вульгарні) манери
7) слабкий, знижений, невеликий8) пригнічений9) принижений10) несприятливий, поганий11) убогий, бідний; недостатній; непоживний; виснажений; вичерпанийto be low in pocket — розм. залишитися без грошей
12) недавній (про дату)L. Church — євангелічний, протестантський напрям у англіканській церкві
low comedy — комедія, що межує з фарсом
L. Countries — Нідерланди, Бельгія і Люксембург
L. Latin — народна (вульгарна) латинь
L. Sunday — церк. Хомова неділя (перша після Великодня)
in low water — на мілині, без грошей
to lay low — перекинути, повалити, звалити; принизити; поховати
to lie low — причаїтися, вичікувати; лежати розпластаним; бути мертвим; бути приниженим
3. adv1) низько2) принижено3) тихо, неголосно; слабо, ледь4) на низьких нотах5) дешево, по дешевій ціні6) убого, бідно, злиденно, у бідності7) пізно, недавно4. vмукати, ревти* * *I n2) pl низина3) мeтeop. область низького барометричного тиску; циклон4) кapт. молодший козир; фоска ( гральна карта від двійки до десятки)5) cпopт. найменший рахунок6) aвт. перша, нижча швидкістьII a1) низький, невисокий; низький, низинний2) низький, нижчий від звичайного або бажаного рівня3) тихий, неголосний; низький ( про звук)4) низького походження, низького соціального стану5) невисокорозвинений, який стоїть на низькому ступені цивілізації; бioл. нижчий6) вульгарний, грубий; низький; невихований; ниций, підлий7) слабкий, знижений, невеликийlow pulse — слабкий пульс; слабкий, пригнічений; придушений, принижений
8) поганий, несприятливий9) убогий, недостатній; непоживний; виснажений, вичерпаний10) порівняно недавній ( про дату)11) цepк. ( часто Low) який належить до низької церкви [див. Low Church]III adv1) низько2) тихо, неголосно; на низьких нотах3) дешево, за дешевою ціною4) убого, мізерно, бідно, скудно; у злиднях5) слабко6) пізно, недавноIV n V v -
4 waspish
adj1) дошкульний; уїдливий; дратівливий; їдкий2) осиний (про талію); з осиною талією* * *a1) уїдливий, ядовитий; жовчний, дратівливийwaspish temper — жовчність, дратівливість; погана вдача
-
5 caustic
1. n1) їдка (каустична) речовина2) дошкульність, уїдливість; сарказм2. adj1) хім. каустичний; їдкийcaustic soda — каустична сода, їдкий натр
2) руйнівний; що роз'їдає3) ущипливий, уїдливий, "їдкий, колючий* * *I ['kxːstik] n1) їдка речовина; xiм. каустична сода, каустикcommon /lunar/ caustic — ляпіс
2) уїдливість, сарказмII [`kxːstik] a1) xiм. їдкий, каустичний; мeд. припікальний; руйнувальний, роз'їдаючий2) уїдливий, їдкий, саркастичнийIII [`kxːstik] n; спец.каустична поверхня, каустикаIV [`kxːstik] a; спец. -
6 tide
1. n1) морський приплив і відплив2) мор. період часу між припливом і відпливомtide's work — шлях, пройдений вітрильним судном з припливом (відпливом)
3) хід, течія, напрямthe tide of battle — військ., розм. хід бою
to stem the tide — протидіяти; заступати шлях
4) поет. море5) пора року; сезон; період6) шанс, можливістьtide pole — мор. футшток
tide pool — водойма, утворена припливом
to work double tides — працювати день і ніч; працювати не покладаючи рук
2. v1) пливти за течією2) нести за течією (про ріку)3) перен. змивати4) траплятися, відбуватисяtide over — долати, переборювати
* * *I [taid] n1) морський приплив, відливflowing /high, rising, flood/ tide — приплив, повна вода; щось наростаюч
elow /ebb/ tide — відлив, мала вода
the rise [fall]of the tide — приплив [відлив]
at high tide — у момент припливу; у момент, коли приплив досягає вищої точки
leeward [windward] tide — приплив з підвітряної [з навітряної]сторони
neap tide — квадратурний приплив, мала вода
tide day — приливна доба (=24 годин 5/ хвилин) (порівн. tidal day див. tidal 3)
tide pool — водойма, утворена припливом; лор. період часу між припливом, відливом
tide's work — шлях, пройдений вітрильним судном із припливом або відливом
2) pl потокиthe tides of air — потоки повітря; хвиля
a rising tide cf interest — відродження інтересу, нова хвиля інтересу
3) течія, напрямокsluggish tide — повільнтечія; плин, хід справ
the tide of battle — вiйcьк. зміна бойової обстановки; хід бою
to stem the tide — протидіяти; перепиняти шлях
to go /to row, to swim/ against the tide — іти проти течії
the turn of the tide — переміна, зміна ( до кращого)
4) пoeт. потік5) пoeт. море6) icт. пора року; сезон; період7) icт. шанс, можливість••time and tide wait for no man — див. time I O
to work double tide s — працювати день, ніч, працювати не покладаючи рук
II [taid] v; іст.to take the tide at the flood — використати зручний випадок /момент/
траплятися, відбуватися -
7 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
8 point
1. n1) крапка; знакthree point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)
exclamation point — амер. знак оклику
2) мат. точка3) фіз. стадія, критична точка4) позначка, поділка (шкали)5) мор. румб6) місце, пункт7) межа тарифної дільниці8) момент (часу)9) спорт. очко10) одиниця виміру12) пункт, питання, справа13) головне, суть, смисл14) мета, намір15) характерна (відмітна) риса16) стать17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник18) амер. перо (металеве)19) спорт. укол21) гравіювальна голка; різець22) відросток рога оленя23) мереживо24) військ. головний дозор26) pl амер., розм. знаки розрізненняin point of fact — насправді, фактично
to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось
bread and point — хліб та вода — ось і вся їда
2. v1) указувати, показувати (at, to)2) наводити, прицілюватися, цілитися3) бути спрямованим; дивитися4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)5) мати за мету, прагнути6) загострити7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти8) мед. дозрівати (про нарив)9) мисл. робити стійку (про собаку)10) ставити розділові знаки; робити паузи11) відокремлювати десятковий дріб крапкоюpoint out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати
to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки
point up — підкреслювати, робити особливий наголос
* * *I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
9 water
I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
10 Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс
Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс (бл. 160, Карфаген - 222) - християнський теолог, філософ. Певний час проживав у Римі, вивчав право, виступав як оратор у судах. Після навернення у християнство (195) повернувся до Карфагена, служив пресвітером. Найвідоміший вислів Т. "Вірю, бо це абсурдно" засвідчує і його теологічну позицію і життєве кредо Я. к один із найбільш безкомпромісних християнських апологетів, Т. дотримувався погляду про верховенство віри над розумом, про неспроможність раціонального мислення ані на дещицю цаблизитися до віри чи їй прислужитися. У цьому Т. суттєво відрізнявся від загальноприйнятої на той час християнсько-теологічної позиції стосовно пошуків пунктів зближення, навіть гармонійного поєднання філософії і релігії, розуму і віри М. ожливості людського пізнання, за Т., надзвичайно обмежені, тому його претензії на істину (включно з філософією) не тільки безглузді, а й шкідливі. На підставі висунутого ним звинувачення церкви в ухилі до секуляризації та пошуку шляхів зміцнення віри Т. прийняв постулати релігійного руху монтаністів, який у II ст. н. е. поширився на теренах Римської імперії. Одним із цих постулатів було культивування мучеництва та очікування завдяки цьому пришвидшеного настання Божого царства. На межі Ш та IV ст. існувала навіть секта "тертулліаністів". Вченню Т. притаманний досить несподіваний, з огляду на його послідовну теологічну позицію, вихід на філософське тлумачення (в дусі стоїцизму) тіла і душі, Бо^а і світу як тонкої "духовної матерії".[br]Осн. тв.: "Апологія мучеників"; "Проти гностиків"; "Про тіло Христа"; "Про Воскресіння Христа"; "Про душу" та ін.Філософський енциклопедичний словник > Тертулліан, Квінт Септимій Флоренс
-
11 shot
1. n1) пострілstarting shot — спорт. стартовий постріл
to make a bad (a poor) shot — а) промахнутися, не влучити; б) схибити
2) спробаto have (to make, to take) a shot at smth. — спробувати зробити щось; пробувати свої сили в чомусь
3) удар, кидок4) випад, ущипливе зауваження6) стрілець7) гравець8) дальність пострілуwithin shot — а) на відстані пострілу; б) перен. у межах досяжності
9) військ. шрапнель; картеч10) військ. дріб11) іст. гарматне ядро12) спорт. ядро для штовхання13) фот. моментальний фотознімок14) кін. кадрlong shot — кадр, знятий далеким (загальним) планом
16) план зйомки, кінематографічний план17) розм. доза18) укол, упорскуванняa shot in the arm — а) збудливий засіб; б) перен. стимул
19) ковток спиртного20) ділянка землі21) розм. щось неймовірне (приголомшливе)22) гірн. вибух23) шпур24) заряд вибухової речовини25) закидання сітки26) стрімкий рух, швидке пересування27) паросток, пагін28) переливчаста тканина29) рахунок (у готелі тощо)to pay one's shot — розплачуватися, оплачувати рахунок
to stand shot — розм. платити за всіх (у ресторані тощо)
30) частка, внесокto pay one's shot — а) заплатити свою частку, заплатити за себе; б) зробити свій внесок (у щось)
long shot — а) сміливе припущення; б) ризикована справа
by a long shot — набагато, значно
not by a long shot — аж ніяк, ні в якому разі
like a shot — а) відразу, негайно; б) не вагаючись
off like a shot — кулею, стрімголов
a shot in the locker — а) готівка; б) шанс
not a shot in the locker — а) без копійки в кишені; б) жодного шансу, ніякої надії
a shot in the blue — промах, влучення пальцем у небо
2. adj1) що дав паросток2) що викинув волоть (про рослину)3) переливчастий4) зношений; пошарпаний5) що від нерестився (про рибу)6) розм. приречений на провал7) розм. п'яний3. v1) заряджати2) підвішувати шротинки (до волосіні)4. past і p.p. від shoot* * *I n1) постріл2) спроба3) удар, кидок; удар, випад, уїдливість; удар по воротах ( футбол); кидок по воротах ( хокей); кидок у кошик ( баскетбол)4) стрілець5) cпopт. гравець7) дріб, дробинка ( small shot); вiйcьк. суцільний або масивний снаряд; шрапнель, картеч; вибух8) вiйcьк., кocм. пуск ( ракети); політ ( ракети); запуск ( ракетного двигуна)9) cпopт. ядро ( для штовхання); icт. гарматне ядро10) фoтo ( моментальний) знімок11) кiнo ( знімальний) кадр; зйомка, кінозйомка; план зйомки, кінематографічний план12) доза; укол, упорскування; ковток спиртного13) здогад, припущення14) людина, особистість15) гipн. вибух; заряд вибухової речовини; шпур16) pиб. закидання сітки17) стрімкий рух, швидке пересування18) пагін, паростокII v1) заряджатиIII aякий викинув волоть ( про рослину); який дав паростокIV past, р. р. від shoot II V nпереливчаста тканина, тканина з полискомVI a2) тeкcт. з утоковою прокидкою ( із золотої або срібної пряжі); поцяткований, помережаний, пересипаний; пронизаний3) який віднерестився ( про рибу)4) зношений, поношений; порваний; пошарпаний6) cл. п'янийVII past, р. р. від shoot IV VIII n; сл.2) частка, внесок -
12 acridity
n1) гострота, їдкість (страв, напоїв)2) різкість (про характер)3) уїдливість, ущипливість* * *n1) гострота, їдкість ( страв) -
13 acrimony
n1) жовчність (характеру)2) уїдливість; колючість3) гострота, їдкість (про страви, напої)* * *n -
14 insalubrity
nшкідливість (некорисність) для здоров'я (клімату тощо)* * *nшкідливість, некорисність (для здоров'я- про клімат, повітря) -
15 ашау
перех.1)а) есть (что) (хлеб, кашу, мороженое, ягоды, яблоки, виноград), пое́сть ( чего); съеда́ть/съесть ( свою порцию); ку́шать, поку́шать, ску́шать; хлеба́ть, похлеба́ть прост. (суп, окрошку); выеда́ть/вы́есть ( начинку от пирога); поеда́ть; принима́ть/приня́ть пи́щу (еду́, пита́ние); ( о животных) брать (взять, принима́ть/приня́ть) пи́щу (корм) || еда́, съеда́ние, выеда́ние, поеда́ние; приём пи́щиашыйсы килә — есть (ку́шать) хо́чется
ашауга талымсыз — неприхотли́в в еде́; непривере́длив к еде́
чит-читен мал ашаган печән кибәне — стог се́на с подъе́денными скоти́ной бока́ми
ашаган күренми, кигән күренә — (посл.) что съел не ви́дно, а что наде́л ви́дно (т. е. не следует тратиться только на питание)
ашамыйм дигән (килен) алтмыш белен ашаган — (посл.) отне́кивалась (неве́стка) (не жела́ла), шестьдеся́т бли́нчиков съе́ла; ба́ба не́хотя съе́ла це́лого порося́
б) есть, пое́сть, поеда́ть; съеда́ть, съе́сть, употребля́ть (употреби́ть) в пи́щу; потребля́ть/потреби́ть ( что); пита́ться, корми́ться ( чем) || поеда́ние, съеда́ние, употребле́ние в пи́щу; потребле́ние; пита́ние, кормёжка ( чем)ул тозлы кәбестә ашамый — он не ест (потребля́ет) солёную капу́сту
ит кенә ашый торган ерткычлар — хи́щники, пита́ющиеся то́лько мя́сом
кәбестәне корт ашый — капу́сту че́рви поеда́ют
ашган белми, тураган белә — (посл.) зна́ет (ве́дает) не тот, кто потребля́ет, а тот, кто гото́вит
в) жрать, сжира́ть/сожра́ть, пожира́ть/пожра́ть груб.; прост. (о человеке ненасытном, жадном) || пожира́ниег) обе́дать/пообе́дать, есть/пое́сть (дома, в буфете, за чей счёт); за́втракать/поза́втракать; по́лдничать/попо́лдничать; у́жинать/поу́жинать, трапе́зничать/ потрапе́зничатьашарга кая йөрисез? — куда́ вы хо́дите обе́дать? куда́ вы хо́дите на обе́д?
без инде күптән ашадык — мы уже́ давно́ пое́ли
2) в знач. нареч.а) ашаганда за столо́м (обе́дом, за́втраком, у́жином); во вре́мя е́ды, при еде́ашаганда сөйләшмәгез — не разгова́ривайте за обе́дом (столо́м)
б) ашамый, ашамыйча без еды́ (пи́щи, обе́да, за́втрака); без заку́ски ( выпить)мәктәбенә ашамый гына йөгерде — он побежа́л в шко́лу без за́втрака
3) пита́ться, корми́ться, харчи́ться прост. (где, чем, как, на что); столова́ться, есть || пита́ние, кормёжка, стол, харчи́; еда́ || харчево́й прост.ашау акчасы — харчевы́е де́ньги; де́ньги на харч
4) прообе́дать, проза́втракать, проу́жинать; есть, ку́шать ( сколько часов)5)а) грызть/погры́зть (семечки, грушу, морковку, яблоко); прогрыза́ть/прогры́зть (семечки, орехи весь вечер); лу́згать/полу́згать прост. (семечки, орехи); щёлкать/пощёлкать (орешков, семечек) || щёлканье, лу́зганье прост.б) грызть/погры́зть ( о грызунах); прогрыза́ть/прогры́зть; есть, выеда́ть/вы́есть; подъеда́ть/ подъе́сть; объеда́ть/объе́сть; отъеда́ть/отъе́сть6) клева́ть, есть, пое́сть, поеда́ть ( что), пита́ться, корми́ться ( чем) (о птицах)миләш ашый торган кошлар — пти́цы, поеда́ющие ряби́ну; пти́цы, кото́рые пита́ются ряби́ной
7) точи́ть, прота́чивать/проточи́ть; подта́чивать/подточи́ть; проеда́ть/прое́сть, изъеда́ть/изъе́сть; съеда́ть/съе́сть (о насекомых, червяках)алманы корт ашый быел — я́блоки в э́том году́ червь то́чит
тунны көя ашаган — шу́бу моль изъе́ла
8) заеда́ть/зае́сть, есть, съеда́ть/съесть, загрыза́ть/загры́зть; сгрыза́ть/сгрызть ( о хищных зверях)сарыкны бүре ашаган — овцу́ загры́з волк
9) заеда́ть/зае́сть (о мошкаре, комарах и т.п.); съеда́ть/съесть, есть; куса́ть/покуса́тьбу вакытта тайгада черки ашый — в э́ту по́ру в тайге́ мо́шки заеда́ют
10) перен. есть, съеда́ть/съесть, уеда́ть/уе́сть, заеда́ть/зае́сть, заклёвывать/заклева́ть, загрыза́ть/загры́зть, грызть, изводи́ть/извести́ (о властной свекрови, жёстком начальнике и т. п.)11)а) разъеда́ть/разъе́сть, выеда́ть/вы́есть, объеда́ть/объе́сть, съеда́ть/съесть, есть; проеда́ть/прое́сть (о ржавчине, кислоте и т. п.)б) ирон. отве́дывать/отве́дать, поотве́дать, получа́ть/получи́ть, про́бовать/ попро́бовать, повида́ть (ремня, кнута, палки, кулаков); попада́ть/попа́сть, перепада́ть/перепа́сть, достава́ться/доста́ться, сы́паться/посы́патьсякыенны җитәрлек ашау — отве́дать доста́точно ли́ха
12) точи́ть, подта́чивать/подточи́ть (о ветре, воде, волнах и т. п.); подмыва́ть/подмы́ть, подъеда́ть/подъе́сть; отмыва́ть/отмы́ть (течением, наводнением)елга ярларын ашый — река́ подъеда́ет берега́
•- ашаган кире чыгу
- ашаган үтмәү
- ашаганнан калган
- ашаганны косу
- ашаганны сеңдерү
- ашамаган нәрсәсе юк
- ашамаса ашамас
- ашап алу
- ашап бетереп бару
- ашап бетерү
- ашап калу
- ашап күбенү
- ашап тору
- ашап тую
- ашап яту
- ашар нәрсә
- ашардай нәрсә
- ашар әйбер
- ашардай әйбер
- ашарлык нәрсә
- ашарлык әйбер
- ашарга кыстау
- ашарга пешерү
- ашарга пешереп тору
- ашарга утыру
- ашарга утырышу
- ашарга ярарлык
- ашауга ярарлык
- ашарга яраклы
- ашауга яраклы
- ашарга ярый
- ашауга ярый
- ашарга яраклы нәрсә
- ашарга яраклы әйбер
- ашарга яратучан
- ашау җитмәү
- ашау үтмәү
- ашау ягы
- ашаудан калу
- ашауны төрләндерү
- ашыйсын ашамау••ашаган тамакка ни бармас — заче́м предава́ться чревоуго́дию; заче́м в чревоуго́дника (чревоуго́дницу) превраща́ться
ашаганны йотып — уста́вившись голо́дными глаза́ми; обли́зываясь, обли́зывая гу́бы
ашаганны кан итеп косу — кро́вью вы́рвет (бу́дет рвать), наизна́нку вы́вернет (перевернёт, переворо́тит) с кро́вью
ашаганы бал да май — в меду́ и ма́сле купа́ется; ца́рское пита́ние ( у кого); как сыр в ма́сле ката́ется
ашап туймаганны ялап туймассың — пе́ред сме́ртью не нады́шишься; е́сли ло́жкой не нае́лся, языко́м не нали́жешься
ашарга (ашарына) сорамый — есть (хле́ба) не про́сит; за плеча́ми не виси́т
ашарга сорый — шутл.; ирон. есть (ка́ши) про́сит ( обувь)
ашардай булып (итеп) карау — глаза́ми есть (пожира́ть)
ашау байдан, үлем (әҗәл) Ходайдан — шутл.; ирон. о харча́х - бай, а о сме́рти Бог позабо́тится (забо́тится); харчи́ (у него́) хозя́йские, а смерть - от Бо́га
ашау өчен яшәү — быть рабо́м чревоуго́дия, поклоня́ться чревоуго́дию; желу́док (плоть) ублажа́ть
ашау узмау (үтмәү) — пи́ща (еда́) не прохо́дит (идёт); не мо́жет есть
- ашаган табынынатөкерүашауга алданып ач калу — шутл. оста́ться голо́дным, увлёкшись едо́й; за едо́й (из-за еды́) обе́д (за́втрак) прозева́ть
- ашаган савытына төкерү
- ашыйсын ашаган, эчәсен эчкән -
16 vermin
n1) збірн. паразити (комахи)2) с.г. шкідники3) хижаки (про тварин, птахів)4) збірн. покидьки, набрід5) хуліган, покидь, покидьок; паразит* * *n.1) паразити (клопи, воші); с.-г. шкідники, паразити; хижаки (про тварин, пташок); шкідливі тварини (які підлягають знищенню, відстрілу; про сов, вовків, ласок); snakes and other poіsonous vermin змії та інші отруйні тварини; lіons are protected, but crocodіles are vermin львы знаходяться під охороною, але крокодили вважають шкідниками2) ледарі; хулігани -
17 low
I n2) pl низина3) мeтeop. область низького барометричного тиску; циклон4) кapт. молодший козир; фоска ( гральна карта від двійки до десятки)5) cпopт. найменший рахунок6) aвт. перша, нижча швидкістьII a1) низький, невисокий; низький, низинний2) низький, нижчий від звичайного або бажаного рівня3) тихий, неголосний; низький ( про звук)4) низького походження, низького соціального стану5) невисокорозвинений, який стоїть на низькому ступені цивілізації; бioл. нижчий6) вульгарний, грубий; низький; невихований; ниций, підлий7) слабкий, знижений, невеликийlow pulse — слабкий пульс; слабкий, пригнічений; придушений, принижений
8) поганий, несприятливий9) убогий, недостатній; непоживний; виснажений, вичерпаний10) порівняно недавній ( про дату)11) цepк. ( часто Low) який належить до низької церкви [див. Low Church]III adv1) низько2) тихо, неголосно; на низьких нотах3) дешево, за дешевою ціною4) убого, мізерно, бідно, скудно; у злиднях5) слабко6) пізно, недавноIV n V v -
18 point
I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
19 reek
1. n1) сморід, бридкий запах2) дим3) кіптява4) пара; випари5) духота; затхлість6) розм. гроші2. v2) перен. пахнути, тхнути (чимсь поганим)3) димити, куритися4) випаровуватися* * *I [riːk] n1) сморід, поганий запах; духота; затхлість2) дiaл. дим; кіптява3) пари, випари (особл. шкідливі або неприємні)II [riːk] v1) (of) погано пахнути; тхнути, смердіти ( чим-небудь); трохи пахнути, віддавати ( чим-небудь поганим)2) диміти, куритися (про залишок пожежі, трубу); обкурювати, покривати кіптявою3) димитися ( про страву) -
20 rust
1. n1) іржа2) колір іржі3) шкідливий вплив, шкідливі наслідки (неробства тощо)4) ослаблення пам'яті, зниження розумових здібностей (від старості тощо)5) зона, сажка (хвороба рослин)2. v1) іржавіти, покриватися іржею2) піддавати корозії3) притупляти, ослабляти (пам'ять тощо)5) набувати кольору іржі; порудіти, вицвісти6) псуватися* * *I [rest] n1) іржа; корозія металу2) колір іржі3) шкідливий вплив або наслідки ( неробства)4) ослаблення пам'яті, зниження розумових здібностей ( від старості)5) іржа ( хвороба рослин)II [rest] v1) іржавіти, покриватися іржею; піддавати корозії2) притупляти, послабляти (пам'ять, розум); нудитися від неробства; животіти3) бути ураженим іржею, страждати від іржі ( про рослини)4) набувати кольору іржі; порудіти, вицвісти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
водовідлив — водоотлив water pumping, water drainage *Wasserhaltung видалення шахтних (рудникових, кар єрних) вод з підземних та відкритих гірничих виробок на поверхню. В систему В. входять пристрої, що перешкоджають доступу поверхневих і підземних вод до… … Гірничий енциклопедичний словник
протипоказання — я, с. 1) Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків. || Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання … Український тлумачний словник
рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… … Український тлумачний словник
зілля — я, с. 1) збірн. Різноманітні, здебільшого запашні трав янисті рослини. •• Тата/рське зі/лля трав яниста болотна рослина з довгим мечоподібним листям; використовується в медицині, парфумерії та лікерному виробництві. 2) Навар або настій з деяких… … Український тлумачний словник
середовище — а, с. 1) спец. Речовини, тіла, що заповнюють який небудь простір і мають певні властивості; сфера. 2) Сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого небудь організму. •• Абіоти/чне середо/вище неорганічне середовище, яке… … Український тлумачний словник
фотофізіологія — ї, ж. Розділ фотобіології, що вивчає фізіологічні реакції організмів на світло та питання про деструктивно шкідливі ефекти світла … Український тлумачний словник